Конституція України у моєму житті

Я єсть народ, якого Правди сила

ніким звойована ще не була.

Яка біда мене, яка чума косила!—

А сила знову розцвіла.

Павло Тичина

Промова "Конституція України у моєму житті"

Конституція — це основний закон держави. Це офіційно. Але що таке Конституція для кожного з нас? Це — шлях у цивілізований світ. Конституція формує рівень індивідуальної свідомості за принципами: "Від того, що і як я роблю, як поводжу себе і за що голосую, залежить доля мого народу, моєї Батьківщини, моя власна, моїх нащадків; за все я відповідаю, все я повинен робити згідно із законом та совістю".

Усі мої сили, наснагу високу,

Й життя я віддам до останнього кроку,

Аби ти щаслива була, Україно,

Судьба моя дивна!

Єдина!

П. Воронько

Кроки до Незалежності

В основі Конституції — національна свідомість. Це не просто слова, не втілення умовностей. Вона вся з гомону полів, лісів і річок отчої землі, з сяйва місяця і зірок, кожне її слово скупано, мов у купелі, у криницях і струмках людської звитяги. Вона — як напнуті паруси волі, зіткані з останнього поклику воїнів і битв за волю, честь і незалежність — вся змочена сльозами скривджених. Вона із земних глибин і небесних висот — уся з могуті інтелекту і криці моралі.

Буду дихати, падать, рости й воювать до загину,

Бо великий наш гнів, бо дорога рівниною є.

Я візьму твого смутку і горя важку половину

У розтерзане, горде, нескорене серце моє!

Андрій Малишко

         Конституції посідають особливе місце у світовій цивілізації, відіграючи основну роль у політичній історії кожної країни. Не є винятком і Конституція молодої незалежної держави України, яка була прийнята 28 червня 1996  року. 

Українському народові завжди був притаманний демократичний республіканський устрій. Його успадкували від народної ментальності державні структури Війська Запорозького та Гетьманщини. Такий устрій таїв у собі колосальні потенційні можливості для саморозвитку нації. Демократія була основним принципом Конституції, розробленої за гетьмана Пилипа Орлика. До того ж вона забезпечувала турботу про бідних, вдів та сиріт. Таких положень не мала жодна Конституція у феодальному суспільстві. І хоча Конституція Пилипа Орлика не була втілена в життя, не набула сили закону, вона є унікальним історичним документом, цінною пам'яткою правової культури України.

Природний розвиток цивілізації й культури — боротьба за права народу, за права нації. Самосвідомість і певність такої боротьби були штучно припинені жорстким гнобленням царизму на довгі часи. Не маючи власної державності, Україна не мала й Конституції. Вона з'явилася тільки 1918 року, за часів УHP. Після відновлення державної незалежності України день прийняття Конституції став всенародним святом. Український народ не просто заявив про своє воскресіння — він довів на повен голос, що не підвладний ні колонізації, ні багаторічному пригнобленню.

З рясного рогу я вам сиплю перли,

Мов буйні ягоди із повних грон,

Пождіть, ще з'являться корони, берла...

Юрій Клен

Молода наша держава дбає про "всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України", — зазначено в 10 статті Конституції. Адже мова — основа духовного життя народу. Наше Слово пройшло терновим шляхом лихоліть і пригноблень. Не тоне воно у воді і не горить у вогні. Горіли літописи, храми і святі книги, а Слово вийшло з вогню як заповіт.

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих — рідна мова,

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова,

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.

Максим Рильський

Нелегкий шлях України до правової демократичної держави, в якій ми прагнемо жити, починається сьогодні. Від нас залежить, як ми його пройдемо. Духовний провідник українців XX століття Ліна Костенко звертається до кожного співвітчизника:

Хай буде все небачене побачено.

Хай буде все пробачене пробачено.

Єдине, що від нас іще залежить, —

Принаймні вік прожити як належить.

Система правового виховання в нашій школі базується на правових актах і документах, таких як Конституція України, Конвенція про права дитини, Декларація прав дитини, Закон України «Про охорону дитинства», Указ Президента України «Про Національну програму правової освіти населення», Статут школи, Закон про вибори Президента школи тощо.

Педагогічний колектив школи приділяє належну увагу питанням правової освіти та виховання учнів.

Виховний захід у таборі з денним перебуванням "Вогник"

Конституційний процес 

У жовтні 1990 р. Верховна Рада, спираючись на Декларацію про державний суверенітет, створила Конституційну комісію для розробки проекту Конституції. Комісію очолив Л. Кравчук. У червні 1991 р. Верховна Рада ухвалила концепцію нової Конституції. Так розпочався конституційний процес — розробка й обговорення різних варіантів нової Конституції.

Виступ Антипенко М.А., вчителя правознавства,  про конституційний процес

Конституційний процес умовно поділяють на два періоди.

У перший період (1992—1994 pp.) Конституційна комісія на чолі з Президентом Л. Кравчуком і Головою Верховної Ради І. Плющем, з ученими-правознавцями, суддями, працівниками правоохоронних органів, народними депутатами в її складі розробила два варіанти проекту Конституції, які були винесені на всенародне обговорення. Однак жоден із них не був прийнятий. Верховна Рада дванадцятого скликання (1990— 1994 pp.) намагалася обмежити вплив Президента Л. Кравчука на внутрішні справи в країні. Протистояння Президента і Верховної Ради на тлі загальної кризи й зростаючого соціального протесту закінчилося рішенням сторін про дострокове припинення їхніх повноважень. Навесні 1994 р. пройшли вибори до Верховної Ради. Головою Верховної Ради (1994—1998 pp.) став лідер Соціалістичної партії України О. Мороз. Майже третину мандатів у парламенті отримали ліві партії. Улітку 1994 р. відбулися вибори Президента України. Перемогу здобув Л. Кучма, який у другому турі набрав понад 52 % голосів виборців.

У другий період (1994—1996 pp.) Конституційну комісію очолили Президент України Л. Кучма і Голова Верховної Ради О. Мороз. Нові проекти Конституції створювалися представниками різних політичних партій. Найгострішими були питання про механізм прийняття Конституції, форму правління в Україні, питання власності, виборчої системи, державної мови і символіки. 8 червня 1995 р. між Верховною Радою і Президентом було підписано Конституційний договір, який регулював основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоуправління до прийняття нової Конституції. У лютому 1996 р. Верховна Рада почала обговорення нового проекту Конституції. Унаслідок суперечностей між Президентом і Верховною Радою Л. Кучма видав Указ про проведення у вересні 1996 р. Всеукраїнського референдуму щодо прийняття Конституції України, намагаючись прийняти Конституцію, обминувши парламент. У пошуках компромісу було створено Узгоджувальну комісію на чолі з М. Сиротою. Було розв'язано спірні питання. У ніч на 28 червня 1996 р. більшістю голосів депутатів Верховної Ради Конституцію України було прийнято. її текст підписали Президент України і Голова Верховної Ради. Був виданий Указ Президента про введення в дію Конституції України.

У діючій Конституції Україна визначена як незалежна, суверенна, демократична, соціальна і правова держава. За формою правління Україна є республікою, державного устрою — унітарною, тобто єдиною, соборною державою. Система прав і свобод людини і громадянина, гарантованих Конституцією, відповідає міжнародним демократичним стандартам. Із прийняттям Конституції завершилося формування інститутів законодавчої, виконавчої і судової влади в Україні.

Зміни до Конституції

Конституція – 2000

Перша спроба змінити Конституцію була ініційована в 2000 році за президентства Леоніда Кучми. Зміни до Основного закону запропонували ухвалювати за результатами всенародного референдуму.

На голосування винесли питання щодо введення двопалатного парламенту; про право президента розпускати парламент, якщо протягом місяця він не сформує постійно діючу більшість або протягом 3 місяців не затвердить бюджет; про скорочення депутатів з 450 до 300; а також про позбавлення депутатів недоторканності.

Референдум підтримав зміни, проте в Конституцію їх не внесли.

Заслуховування матеріалу "Зміни до Конституції"

Конституція – 2004

8 грудня 2004 року Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції, які перетворили Україну на парламентсько-президентську державу. Повноваження президента були обмежені, тоді як парламенту й уряду значно розширені.

Тепер Верховна Рада призначала за поданням президента України прем’єр-міністра, міністра оборони, міністра закордонних справ, а за поданням прем’єр-міністра – інших членів Кабміну. Кандидатуру прем’єр-міністра президент міг подати в парламент тільки за пропозицією коаліції депутатських фракцій, які становлять конституційну більшість.

Крім того, закон, прийнятий парламентом після подолання вето президента, що не підписаний і не опублікований президентом протягом 10 днів, міг бути негайно опублікований за підписом глави Верховної Ради.

У 2007 році президент Віктор Ющенко ініціював створення конституційної ради для проведення референдуму і скасування цих змін, однак це так і не вдалося.

Конституція – 2010

Після приходу до влади Віктора Януковича у 2010 році, підконтрольна йому в парламенті Партія регіонів направила до Конституційного суду запит із проханням розглянути конституційність реформи 2004 року.

Зрештою Конституційний суд без голосування в парламенті скасував Конституцію 2004 року і повернув Конституцію-1996. Таке рішення КС пояснив “порушенням” встановленої у Конституції процедури під час прийняття реформи в 2004 році.

Таким чином, у 2010 році Україна знову повернулася до президентсько-парламентської республіки.

До речі, в 2012 році Віктор Янукович створив Конституційну Асамблею для розробки нової Конституції, проте це перервав Євромайдан.

Конституція – 2014

Після перемоги Євромайдану нова влада ініціювала питання щодо скасування рішення Конституційного суду. 21 лютого Верховна рада відновила Конституцію 2004 року на підставі того, що рішення Конституційного Суду проводилося без голосування в парламенті та суперечило положенням Конституції як 1996 року, так і 2004 року.

Тепер у політичній системі України головним знову став парламент.

Конституція – 2015

Через кілька місяців після вступу на пост президента Петра Порошенка, у парламент подали законопроект про внесення змін до Конституції в частині децентралізації.

Серед головних нововведень законопроекту – фінансова децентралізація регіонів, введення інституту префектів, надання президенту права розпускати місцеві ради і можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Цей проект депутати прийняли тільки в першому читанні.

Конституція – 2016

2 червня 2016 року Верховна Рада підтримала зміни до Конституції у частині правосуддя з метою перезапуску судової системи та очищення суддівського корпусу від корупціонерів.

Головними принципами судової реформи стали повернення до трирівневої судової системи, створення Вищої ради правосуддя, обов’язкова переатестація всіх суддів України, подвійна декларація (своя і членів родини), а також позбавлення недоторканності суддів.

Онлайн-тест "Перевір себе">>