Минуло 34 рокiв,
а чорний день Чорнобильської трагедiї продовжує хвилювати людей: i тих, кого
вiн зачепив своїм недобрим крилом, i тих, хто пiзнiше народився далеко вiд
покривдженої землi. Цей день не минув
безслiдно, вiн розплодив по свiту багато трагедiй; вiн буде завжди
об'єднувати всiх одним спогадом, однiєю печаллю, однiєю надiєю.
Уже давно вiддзвенiли чорнобильськi
дзвони, а ми все ще пам'ятаємо тих, хто пiшов у вогонь, - вони увiйшли у стогiн
i душу, болем зчорнену до дна.
Це не свято. Це
зовсім інша річниця, яка не терпить фальші, показухи, надуманості. 26 квітня -
це день, коли кожна людина повинна поставити перед собою такі питання: Хто я?
Для чого я живу на світі? Як живу? Як дію? Чим можу допомогти іншій людині, яка
потребує моєї допомоги? Адже сама природа зробила нам застереження: люди, не будьте
байдужими, жорстокими, безпечними, пам'ятайте, що доля планети, доля всього
людства, наше з вами майбутнє у ваших руках.
Подумай над цим!
"Укриття" над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС
Немає коментарів:
Дописати коментар